Враження волонтерів з Німеччини

Тіль Поланд, волонтер ГО «Дорога додому», Одеса, 2017-2018 рр.

«Протягом останнього року мене найбільше вразила відкритість людей в Одесі. Щоразу, коли я ходив на пляж чи відправлявся ввечері у кнайпу, бар або просто гуляв містом, я знайомився із новими людьми. І навіть якщо не з кожного знайомства зав'язувалась довга дружба, все ж кожна людина, з якою я знайомився, була відкритою і дружньою — як до мене, так і до моєї роботи та ASF в цілому.

Робота в моєму проєкті — у двох дитячих садочках — принесла мені багато радості й відчуття, що я роблю щось добре. Навіть коли тижнями дощило і я тільки те й робив, що грав, малював чи щось майстрував з дітьми, в мене все одно було відчуття, що я роблю щось важливе. Готуючись до волонтерського року, я пройшов практику в одному з дитячих садочків у Кельні, але все одно мушу сказати, що деякі речі в моєму проєкті вразили мене. У позитивному сенсі. Я не міг уявити, що можу настільки здружитися з дітьми, що сумуватиму за ними після повернення додому. Озираючись назад, я б і не міняв нічого у своїй роботі в проєкті. Я відчуваю, що багато візьму для себе з цієї роботи, і я щасливий від того, як усе пройшло».

Антон Зальфнер, волонтер фонду «Взаєморозуміння і толерантність», Переяслав, 2018-2019 рр.

«У багатьох зустрічах, що я мав дотепер, мене справді вразило і зворушило те, з яким теплом і відкритістю мене приймали люди. Водночас зустрічі із ними щоразу справляють на мене велике враження, передусім тому що вони розповідають мені про свої історії, пов’язані із Другою світовою війною чи з Голодомором. Наприклад, пані М. розповідала мені про своїх братів і сестер, яких було вбито у концтаборі, і про те, як німецькі солдати окупували місто».